Сектор азартних ігор в Україні, який нещодавно почав свій розвиток після 11-річної заборони, стикається з новими викликами, особливо після початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року.
За інформацією від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), за перші десять місяців 2023 року держбюджет отримав 1,52 мільярда гривень від ліцензійних платежів, наданих легальними операторами гемблінгу. Це робить КРАІЛ одним з найефективніших державних регуляторів, адже його доходи на 1 листопада перевищили витрати на адміністрування майже у 18 разів.
Тим не менш, існує ризик, що ці позитивні тенденції можуть бути знецінені через вплив лотерейних лобі і зростання тіньового сегменту азартних ігор, особливо в інтернеті.
Законопроєкт №10101 посилить контроль над організаторами
6 листопада Комітет Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань рекомендував до прийняття законопроєкт №10101, спрямований на вдосконалення законодавства в сфері азартних ігор і державних лотерей. Однією з ключових змін є перегляд термінів дії ліцензій, особливо в контексті війни, коли деякі ліцензії були автоматично продовжені.
Для запобігання повторному отриманню ліцензій недобросовісними операторами, законопроєкт встановлює нові вимоги до кандидатів і вносить зміни в державний контроль сектору, включно з процедурою фактичної перевірки.
Всеукраїнська рада гемблінгу звернула увагу на важливу зміну в законопроєкті, яка стосується визначення «Організатора азартних ігор». Запропоновано розширити це поняття, включаючи не лише юридичних осіб з ліцензією, але й тих, хто організовує ігри в ігрових залах, онлайн, в казино або букмекерських конторах.
Яку небезпеку приховує новий законопроєкт Гетманцева
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, на прес-конференції заявив, що такі зміни в законодавстві про азартні ігри мають вирішальне значення для українського ринку. Особливу увагу привертає потенційний вхід на ринок операторів державних лотерей, термінологія яких може бути оманливою, оскільки ці компанії не є державною власністю, а належать приватним юридичним особам.
В Україні зараз функціонують дві такі компанії – МСЛ (Молодьспортлото) та УНЛ (Українська національна лотерея).
Данило Гетманцев, автор законопроєкту №10101, може бути причетним до лобіювання інтересів лотерейного оператора МСЛ, оскільки за словами нардепа Ніни Южаніної, Гетманцев володів часткою в лотереї МСЛ, до того як став депутатом.
За словами Кучухідзе, згідно з новим законопроєктом, оператори лотерей отримають значні переваги:
- Доступність входу на ринок: щомісячна вартість ліцензії для лотерейних операторів значно менше, ніж для онлайн-казино.
- Відсутність обмежень: лотереї, хоча й мають риси азартних ігор, офіційно не вважаються такими, що дає їм певні привілеї, як-от можливість розміщення пунктів у готелях високої категорії та доступність для осіб від 18 років.
- Відсутність перевірок: на відміну від інших гравців гемблінгового ринку, лотерейні оператори не підлягатимуть частим перевіркам і штрафам.
Законопроєкт дозволить лотерейним компаніям паралельно займатися чотирма видами діяльності (лотереї, онлайн-казино, ігрові автомати, букмекерська діяльність), але сплачувати вони будуть лише за один вид – організацію лотерей. Це може призвести до мільярдних втрат для держбюджету через зниження податкових надходжень і платежів за ліцензії, а також збільшити ризики для гравців.
Іншим потенційним ризиком, на який вказують в Ukrainian Gambling Council (UGC), є можливість використання законопроекту №10101 для офіційного визнання великої кількості нелегальних вебсайтів. За даними UGC, їх кількість сягає близько 1200, тоді як ліцензії для провадження онлайн-казино мають наразі всього 11 операторів.
На українському гемблінговому ринку існує проблема невідповідності термінології в законодавстві, що ускладнює розрахунок податків для компаній та гравців. Сучасне законодавство має застарілі визначення, наприклад, валового ігрового доходу (GGR), що розуміється як загальна виручка, тоді як насправді воно має відображати різницю між виграшами та ставками. Це призводить до некоректного оподаткування виграшів, змушуючи гравців шукати альтернативи у нелегальному сегменті.
Законопроєкт №2713-д, який міг би виправити ці помилки та узгодити податкове законодавство з нормами про азартні ігри, застряг у парламенті. Ця невизначеність у податковій політиці є ключовою причиною відсутності значних іноземних інвестицій у легальний гральний бізнес України, адже інвесторам важко прогнозувати повернення інвестицій в таких умовах. Крім того, часті перевірки правоохоронних органів у офісах легальних операторів гемблінгу також відіграють негативну роль у залученні інвестицій.
- Favbet започаткував партнерство з Громадською спілкою “Центр підготовки Відсіч” - 13.12.2023
- У селі на Закарпатті було ліквідовано нелегальне казино. Конфісковано валюту на суму 224 000 гривень. - 13.12.2023
- Комісія КРАІЛ затвердила річний план здійснення державного контролю на 2024 рік - 11.12.2023

